Загальна кількість переглядів сторінки

пʼятницю, 2 грудня 2011 р.

Прес-конференція щодо початку старту міні-проекту на Тернопільщині "Діти-сироти: на порозі дорослого самостійного життя"

Від невизначеності до реальної самостійності …


Я з нетерпінням чекав, коли вийду з школи-інтернату і почну самостійне життя. Нарешті не буде контролю, ніхто не вказуватиме, як потрібно жити, свобода на всі чотири сторони. Втім, коли вийшов за поріг школи, з'ясувалося, що омріяну незалежність далеко не так собі уявляв. Я опинився в незнайомій обстановці, без підтримки доросли та без того кола друзів, що були завжди поруч у школі. Для мене настав непростий перехідний період – пошук нормального житла, адаптація до невідомих умов навчання у вищому закладі та хотілося і звично знайти роботу, щоб разом з навчанням працювати, складно було самостійно ухвалювати рішення, вирішувати проблеми, з якими ніколи не стикався. Але в мене був порадник, навіть їх було декілька, що дозволяло мені право вибору а можливо й навіть і до всіх звернутися по допомогу в тому чи іншому питанню. Ось мої перші кроки, перший вибір і пошук сенсу в житті – Володимир Мазур (33 роки), колишній студент Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя, виходець з інтернату смт.Коропець.
Більшість моїх випускників не завжди адаптовані до умов соціального життя і часто поза стінами інтернатних закладів стикаються з проблемами, які не в силах подолати самостійно. Молоді люди виявляються безпорадними, здавалося б, елементарних питаннях: не вміють куховарити, не знають, що і де купувати, бо знаходяться в іншому чужому місті. Зазвичай, вони залишаються сам на сам зі своїми проблемами та не уявляють, кому могли б довіряти та на кого розраховувати. Де той наставник, помічник?!
Організація «Братерство сиріт» має значний досвід у відслідковуванні подальших доль вихованців інтернатних закладів. Ми не в силі змінити минуле дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування (така вже й доля), але зробити її сьогодення та майбутнє перспективним, дати можливість відчути себе потрібною суспільству – завдання влади, громадськості, представників бізнесу, релігійних організацій, усіх небайдужих осіб. Наша підтримка та допомога особливо потрібна випускникам інтернатних закладів, які виходять у самостійне життя, і зовсім до нього не готові. Бо саме наша організація об’єднує сиріт, які є колишніми вихованцями з інтернат них закладів, яким краще відомі всі негаразди й труднощі поза стінами інтернату, особливо при закінченні ПТУ чи університетів. Переконаний в тому, що поступово нам вдасться вирішити ці болючі та актуальні сирітські проблеми і таке визначення як «сирота-інтернатівець» зникне.
Так, на сьогодні підготовку до дорослого, самостійного життя вихованців з інтернатів – майбутніх випускників (віком від 14 до 18 років) на Тернопільщині розпочне громадсько-молодіжна організація «Братерство сиріт», яка стала переможцем конкурсу мікро-грантів за фінансової підтримки ЄС, у рамках проекту «Консолідація неурядових організацій та місцевих органів влади в Молдові та Україні для сприяння соціальній інтеграції випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». Щоб бути 56 випускникам підготовленими та впевненими у своїх силах допоможе організація та проведення 2-ох денних 12 тренінгів, які складаються з 4 модулів. А саме, кожний учасник пройде тренінговий курс, що включає в себе: особистість і навики спілкування, способи уникнення конфліктів; дружба, кохання, секс: грані невідомого; знай свої права та вмій їх захищати; розвиток життєвих перспектив щодо формування навичок самостійного життя. Даний міні-проект, партнерами якої вже стали Благодійний фонд «Майбутнє сиріт», тренінговий центр «Ап», готель «Галичина-Тернопіль» надасть додаткову соціальну підтримку молодим людям, які після виходу з інтернатів починають вперше будувати самостійне, майбутнє життя.
Юнацтво на порозі самостійного життя, до котрої я де вони вважають для себе готовими. З одного боку, хочуть жити самостійно, окремо, бути незалежними ні від кого, з другого – бояться цієї волі самостійності, оскільки вважають, що без підтримки батьків, близьких родичів не вижити. Це відповідно призводить до самоформування нових навичок у дорослому житті.
У наш непростий реальний час нестабільності та кризових явищ у всіх сферах життя особливо сильно страждають найменш захищені верстви населення, і в першу чергу, це може відзначитися на дітях-сиротах і дітях, які залишилися без піклування батьків. У підлітковому віці діти змушені йти з дитячого будинку в невідомість, вирішувати проблему житла, прописки, подальшого навчання, над чим вони реально й не задумуються. Але, рано чи пізно прийде цей час, коли необхідно буде самостійно вирішувати подальшу свою долю. Для деяких закінчити навчання – це почати поневірятися. До статусу «сироти» додається статус «мігранта» або «чужинця». Причин багато: брак впевненості у своїх силах ("Я не працюю!").
Таким чином, необхідно створити такі умови, в яких сироти можуть показати і розвивати здібності (інтелект, здібності до праці та навчання), щоб сформувати соціальні якості і задовольнити основну необхідність у спілкуванні. При цьому учасники спілкування намагаються відтворити внутрішній світ один одного, зрозуміти почуття, мотиви поведінки. Пізнаючи один одного, юнаки і дівчата мають змогу краще і надійніше оцінити перспективи спільної діяльності, побудувати життєві стратегії взаємодії на майбутнє, щоб стати успішними.
Самовизначення у підлітковому віці – це насамперед переживання життєвої кризи, яке пов'язане зі ситуацією невизначеності щодо життєвої перспективи, невизначеності своїх реальних й потенційних можливостей, прагнення до свободи вибору в ситуації несформованих навичок свідомо й відповідально робити цей вибір. Мета переживань кризи самовизначення – знайти таку можливість для інтеграції структур особистості, щоб можливо було реалізувати поняття свободи волі, яке припускає одночасно і наявність декількох виборів в будь-якій ситуації, і вміння творчо розглянути позицію власну, і позицію іншого, а також гнучко лавірувати серед різного роду обмежень і перепон, задовольняючи свої природні потреби в умовах соціального оточення. Людина, яка опиняється на порозі нового, самостійного життя, відчуває незвичний тягар відповідальності за кожний крок, хоче зрозуміти своє призначення, відчути, куди саме слід рушати, що буде далі…
Неспроможність побудови свого власного життя викликає дисгармонійність, розходження із очікуванням, унеможливлює налагодження нових контактів, що породжує перепони у розвитку життєвих стратегій особистості, її самовизначення.
Самовизначення особистості допомагає у само прийнятті та подоланню життєвої кризи. А тому, умовою успішного розвитку особистості є формування здатності конструювання життєвого шляху, адекватного ставлення до себе, свого життя.
Виходячи з вищесказаного можна дійти до висновку, що уроки самостійного життя – це лише настанови та успішні приклади, а реальне життя має більш широку смугу знаходження самого себе в суспільстві та тісно залежить від оточення, в якому опиниться індивід.
В якості головних компонентів адаптованості можна відзначити:
-      Наскільки успішно вихованець зумів далі продовжити своє навчання чи здобути професію;
-      Наскільки успішно вихованець зумів працевлаштуватися;
-      Наскільки успішно він зумів створити свою сім'ю, виховати своїх дітей;
-      Розвиток соціальної активності, самостійності, відповідальності;
-      Відсутність девіантної поведінки.

В особистісній сфері показником успішності адаптації є те, наскільки випускник уміє будувати «спосіб життя, гідного Людини», будувати свою життєву перспективу, ставити й успішно вирішувати завдання на цьому шляху, виробляти свідомий вибір і брати на себе відповідальність за цей вибір.
Отож, метою соціальної адаптації є виховання у дитини почуття обов'язку, соціальної захищеності і підготовка до майбутнього дорослого життя.

В даному проекті візьмуть участь майбутні випускники із інтернатів з м.Тернополя, смт.Коропець, м.Бережани, с.Нове Село. В проекті передбачено утворення 4 вікових груп по 14 осіб в кожній з проходженням по три тренінги за 4-ма вищенаведеними модулями. Кожний блок модулю формуватимуть досвідчені спеціалісти тренери із оформленням робочого щоденника. Постійний та проміжні моніторинги здійснюватиме Міжнародний благодійний фонд «Друзі Дітей Україна», голова благодійного фонду «Майбутнє сиріт» Андрій Назаренко, керівник проекту та президент Організації «Братерство сиріт» Володимир Мазур, за згодою Тернопільське обласне управління освіти і науки.

На даний час для успішного втілення проекту «Діти-сироти: на порозі дорослого самостійного життя» є невирішеними наступні проблеми та питання щодо часткового забезпечення триразового харчування дітей, безпечне перевезення дітей по місту та часткова оплата за пальне на перевезення дітей для організації комфортного проведення дводенних тренінгів.      
«02» грудня 2011 року
Інформацію надав:
Керівник проекту «Діти-сироти: на порозі дорослого самостійного життя»,
президент Організації «Братерство сиріт» Володимир Іванович Мазур,
адреса: 46001, м.Тернопіль, бульвар Шевченка, 23, офіс 69.
тел. 0-352-40-01-09, 0-352-22-03-21, моб. 097-4642370
ел.-пошта: orphans.office@yahoo.com
інтернет-ресурс: http://ternopilorphans.blogspot.com